Робимо політику якісною, політиків - професійними!

Аналітичний підсумок політичних подій: перебіг, висновки, прогнози (10–23.03.2014)

26.03.2014

Україна: основні події

1.      Колишній президент України Віктор Янукович 11 березня в Ростові-на-Дону виступив з черговою заявою. Він спростував чутки про свою смерть. Також він знову заявив, що він легітимний президент і нікуди не тікав з України.

2.      Україна перебуває під загрозою повномасштабного вторгнення на її територію у різних напрямках, - заявив 12 березня секретар Ради національної безпеки й оборони Андрій Парубій. За його словами, сьогодні на кордоні з Україною перебуває «угруповання Збройних сил Росії, включаючи резерви, яке налічує особового складу понад 80 тисяч осіб, танків - до 270 штук, бойових броньованих машин - до 180, артсистем - до 380, реактивних систем залпового вогню - до 18, бойових літаків - до 140, ударних вертольотів - до 90 і бойових кораблів та катерів - до 19».

3.      13 березня Верховна Рада створила Національну Гвардії в Україні. За прийняття закону за основу і в цілому проголосували 262 депутати.

4.      Українського олігарха Дмитра Фірташа заарештовано у Відні у середу, 12 березня. Арешт Фірташа здійснено на підставі ордера, виданого американським судом на запит ФБР. Фірташа підозрюють, зокрема, у хабарництві і створенні злочинного угруповання. Фірташ заявив, що мотиви його арешту - "винятково політичні". 14 березня Земельний суд Відня у кримінальних справах присудив українському олігарху Дмитру Фірташу екстрадиційний арешт та ухвалив  рішення про внесення 125 мільйонів євро застави. 21 березня Фірташ був звільнений під заставу в Австрії. За даними видання Der Standard, гроші для звільнення Фірташа надійшли з Росії.

5.      Дві людини загинуло, мінімум 50 осіб постраждало під час сутичок учасників проросійського та проукраїнського мітингів, які відбулися 13 березня  у Донецьку. В Харкові, 14 березня проросійські активісти обстріляли офіс, в якому забарикадувались члени "Правого сектору". Внаслідок конфлікту 2 людей загинуло, затримано 30 осіб з обох боків конфлікту.

6.       Голова Кримської республіканської комісії з підготовки й проведенню "референдуму" в Криму Михайло Малишев заявив, що 96,77% жителів півосторова, які прийняли участь у незаконному "референдумі", підтримали приєднання Криму до Росії. Лише 2,51% висловилися за статус Криму як частини України, сказав він журналістам за підсумками обробки 100% бюлетенів. Водночас, Малишев заявив, що явка виборців склала майже 1 млн. 275 тис. чоловік (83,1% виборців). Верховна Рада АРК, на основі результатів «референдуму» 17 березня 2014 року прийняла постанову "Про незалежність Криму".

7.      17 березня Президент Росії Володимир Путін підписав указ "Про визнання Республіки Крим", згідно з яким Крим визнається незалежною державою. 18 березня Путін разом з самопроголошеними представниками "влади" Криму підписав "договір" про вступ Криму та Севастополя у склад РФ. 20 березня Держдума Росії ратифікувала цей "договір". 21 березня Рада федерації ратифікувала "договір", підписаний президентом РФ та самопроголошеною «владою» Криму. 21 березня Путін підписав закони про входження Криму і Севастополя до складу Російської Федерації.

8.       МЗС Росії закликає створити міжнародну групу "допомоги Україні", яка повинна зробити з України позаблокову федерацію без Криму з двома державними мовами. Росія пропонує цій групі зайнятися виконанням домовленостей 21 лютого у частини здачі "незаконної зброї", звільнення будівель і вулиць, розслідування смертей в Києві. Також "без зволікання скликати за рішенням Верховної Ради конституційні збори з рівним представництвом усіх українських регіонів для підготовки нової федеративної конституції". Окремо Росія наполягає на тому, щоб група заявила, що "визнається і поважається право Криму визначити свою долю відповідно до результатів вільного волевиявлення його населення у ході проведеного 16 березня 2014 референдуму".

9.      Рада Євросоюзу затвердила санкції у вигляді заборони на в'їзд і заморожування активів щодо 21 особи. 21 березня Євросоюз збільшив список санкцій на 12 осіб. У США ввели санкції проти Януковича, Медведчука та 7 росіян.

10.  18 березня, під час штурму російськими військовими, кримськими самооборонівцями українського фотограмметричного центру в Сімферополі було вбито прапорщика та поранено капітана. Водночас, у проросійському Міністерстві внутрішніх справ Криму заявляють, що в Сімферополі 18 березня стріляли провокатори - і по військовослужбовцях, і по "бійцях самооборони Криму".

11.  20 березня у Севастопольській бухті був захоплений корабель «Тернопіль». На озері Донузлав у Криму російські військові захопили корабель "Вінниця". 22 березня у Криму, після двогодинного штурму представники "самооборони Криму" та спецпідрозділи Збройних сил РФ захопили український корабель "Славутич". У Новофедорівці після штурму російськими окупантами та тітушками  особовий склад військової частини А1100 виконав гімн України та залишив військову частину.

12.  Україна починає процедуру виходу із Співдружності незалежних держав. Рішення про це було прийнято на засіданні Ради національної безпеки та оборони України.

13.   Арсеній Яценюк у зв'язку з обранням на посаду прем'єр-міністра склав мандат народного депутата. Новим головою фракції Батьківщини обрано Сергія Соболєва.

14.   Під час засідання фракції «Батьківщина», 20 березня Юлія Тимошенко озвучила намір балотуватися в президенти.

15.  Об'єднання "Правий сектор" вирішило стати політичною партією. Про це на прес-конференції повідомив представник "Правого сектора" Андрій Денисенко. Варто також згадати, що на з'їзді «Правого сектору» 22 березня кандидатуру Дмитра Яроша висунули у президенти на виборах 25 травня.

16.  Печерський районний суд Києва скасував всі вироки проти політичного лідера Юрія Луценка. Таким чином він визнав його несудимим.

17.  21 березня у Брюсселі відбулося підписання політичного розділу Угоди про асоціацію ЄС-Україна. Економічна частина угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом може бути підписана вже в червні. Про це заявив комісар ЄС з питань розширення та політики добросусідства Штефан Фюле.

18.  Російські війська, які окупували Крим, не пускають Мустафу Джемільова на Батьківщину. "Якими будуть мої дії, якщо мене туди не пустять, нехай поки що буде таємницею і сюрпризом для окупаційної влади. Не будемо давати їм можливості підготуватися", - сказав він. 

19.  Кримськотатарські активісти заявили про намір відновити національно-визвольний рух кримських татар. Про це повідомив голова робочої групи з резолюцій жалобних мітингів кримських татар Недім Халілов. За його словами, основною метою такого руху є відновлення національної державності кримськотатарського народу, перерваної, починаючи з 1783 року.

20.  Командир військової частини у Бельбеку Юлій Мамчур заарештований та доставлений до військової тюрми у Севастополі. У Криму, 23 березня викрадений заступник командувача Військово-морських сил ЗС України з берегової оборони - начальник управління військ берегової оборони генерал-майор Ігор Воронченко. 23 березня в Криму окупантами був незаконно затриманий командир військової частини А4398 (м. Севастополь) капітан 2 рангу Дем'яненко.

 

Події у Волинській області та місті Луцьку

 

Кадрова політика на Волині: тупцювання на місці

Недавно призначений голова Волинської облдержадміністрації Григорій Пустовіт досі працює без команди. Вже минуло два тижні від моменту публічного представлення кандидатів на посади заступників голови ОДА, але рішень щодо їх призначень досі немає. За версією самого Пустовіта - затримка за Києвом, який довго перевіряє запропоновані кандидатури. Натомість відсутність заступників гальмує кадрові призначення і на рівні департаментів та управлінь ОДА, адже конкурсну комісію повинен очолювати саме профільний заступник «губернатора».

Крім того, нова влада запровадила доволі жорсткі заходи з економії бюджетних коштів і чимало посад, як то в патронатній службі, просто заборонили заповнювати. Також новий очільник області жаліється, що чимало людей відмовляється йти працювати у владу через малі зарплатні.

Разом з тим в стінах ОДА вже є списки кандидатів на конкретні посади. Поки що широкій громадськості ці списки не показують, лише окремі ЗМІ із своїх джерел отримують частину інформації про можливі кадрові призначення.

Відзначимо, що вся відповідальність за формування виконавчих органів влади в області сьогодні лежить на представниках ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода», які поділили керівні посади за квотним принципом. Партія «УДАР» через свій незначний кадровий потенціал (ні депутатів, ні відомих та впливових партійців в області немає) та бажання залишатись поза владою до завершення президентських перегонів (так легше їх кандидату критикувати помилки своїх колишніх партнерів) відмовилась від своєї квоти. Про це заступник голови обалсного осередку партії Ігор Алєксєєв заявив публічно. Таким чином ударівці ніби стали в стороні всіх кадрових призначень.

Із уже оприлюдненої інформації можна зробити висновок, що новий голова ОДА та дві партії, які включились у розподіл посад не мають своїх кандидатів на всі посади. Тож частина управлінців може залишитись від попередньої влади. В цьому списку фігурують імена таких діючих чиновників як Ігор Никитюк (фінанси), Ігор Ващенюк (охорона здоров'я), Валентина Загрева (освіта), Світлана Мишковець (соціальний захист) та Ігор Сінгаєвський (податкова).

Частину посад пропонується віддати депутатам місцевих рад від цих двох партій та активним учасникам протестних акцій. Так, заступник голови обласної організації ВО «Батьківщина» Олександр Мартинюк ймовірно очолить управління інформаційної політики, депутат Луцької міськради Андрій Буй розглядається на посаду керівника Волинського центру зайнятості. Крім того, серед ймовірних кандидатів на різні посади згадуються місцеві депутати Богдан Шиба, Андрій Козюра, Микола Давидюк та Олександр Бик.

Є серед цих ймовірних призначень і незаангажовані, не пов'язані із жодною партією кандидати. Наприклад, управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції пропонують очолити Тетяні Ленартович, яка працювала за відповідним напрямком у Луцькій міській раді. На керівника департаменту інфраструктури ймовірно будуть рекомендувати активіста Самооборони Волині Івана Мирку, а в заступники начальника управління у справах молоді та спорту - громадського діяча Захара Ткачука.

Але це все лише припущення. Адже голова ОДА відмовляється публічно оголосити список осіб, яких він пропонує на керівні посади в області.

Однак і цей неповний список дає можливість зрозуміти, що кадровий резерв у партій доволі малий, а принцип розподілу посад за партійним квотами є неефективний.

Саме в цій ситуації доволі дивним виглядає відмова нової влади оголосити публічні конкурси на всі вакантні посади, з тим щоб залучити до державної служби фахівців з різних сфер. Як відомо, громадські середовища Луцького Майдану (Правий сектор, Самобоорона, Автомайдан та Громадський сектор) запропонували голові ОДА шукати людей для роботи в органах влади не лише серед членів партій, а й серед громадськості. Це дозволило б суттєво розширити перелік кандидатів на кожну посаду та в результаті публічного конкурсу обрати саме найбільш кваліфікованих осіб. Для цього можна використати різні механізми, в т.ч. і громадські слухання, які були вже апробовані 24 березня під час обговорення кандидатур на посаду начальника обласного управління МВС.

Але нові керівники області в особі партійців з ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода» не хочуть на це погоджуватись. Серйозних можливих причин тут дві: це суттєво зменшить їх вплив на людей, які будуть призначені, а також залишить чималий список незадоволених партійців, які з нетерпінням чекають свого призначення. Публічно ж вони пояснюють свою неготовність призначати нових чиновників за участю громадськості кількома причинами:

- боязню багатьох потенційних кандидатів будь яких публічних обговорень;

- військовим станом в якому фактично перебуває країна;

- браком часу на проведення таких тривалих процедур.

Однак, всі ці пояснення насправді не мають під собою реального змісту. Наприклад, як пояснити зв'язок передвійськової ситуації із потребами призначити начальників управлінь освіти чи охорони здоров'я в області поки незрозуміло. Крім того, від моменту подання пропозицій про проведення публічних кадрових конкурсів пройшло вже два тижні, а жодних призначень так і не відбулося. То що змінило б якби ще тоді був оголошений відповідний конкурс? Ну й нарешті всім старим та новим чиновникам слід привикати до нових умов праці. Громадськість буде постійно слідкувати за їх роботою, а тому сховатися від публічності нікому з керівників вже не вдасться.

Крім того, відмова політиків хоч якимось чином залучати громаду до кадрових призначень породжує чергову хвилю недовіри до нової влади. Громадяни стояли на Майданах саме за зміну системи влади, за наближення її до простих громадян, а не за зміну одних політиків на інших. Ці настрої підтримують й громадські середовища Майдану, які на фоні, опозиційних в минулому, партій користуються певною підтримкою у волинян. Тому, чим швидше нова влада зрозуміє необхідність залучення громадськості до керування областю, тим довшим і спокійнішим буде період управління місцевими органами влади для нових чиновників.  

 

Серед інших важливих подій у регіоні, варто відзначити наступні:

1.      Громадські діячі та журналісти звернулися до голови Волинської облдержадміністрації Григорія Пустовіта із проханням направити подання у Державний комітет із питань телебачення і радіомовлення щодо звільнення із займаної посади генерального директора Волинської обласної державної телерадіокомпанії Куліш Ольги Володимирівни. Також вони наполягають, щоб призначення нового керівника відбувалось за погодженням з колективом телерадіокомпанії та активною громадськістю і пропонують створити при ВОДТРК Громадську раду, що займатиметься громадським контролем діяльності телерадіокомпанії.

2.      Помер начальник Ягодинської митниці Дмитро Поліщук. Він загинув у автокатастрофі.

3.      Третім заступником голови Волинської облдержадміністрації буде Микола Собуцький. Про це 11 березня під час наради в ОДА повідомив губернатор Григорій Пустовіт. Як відомо, Собуцький - депутат Волинської облради від ВО "Свобода". Також він є заступником голови Асоціації фермерів та приватних землевласників Волині.

4.      Шацька районна рада не підтримала звільнення екс-регіонала Володимира Дибеля з посади керівника медичного територіального об'єднання Любомльського та Шацького районів. З такою ініціативою до депутатів озерного краю звернулися колеги з Любомльщини. Вони пропонували розірвати контракт з головним лікарем. Однак, цю пропозицію не підтримав жоден шацький депутат.

5.      Під тиском активістів "Правого сектору", "Автомайдану" та "Самооборони" начальник обласного управління міліції Віктор Швидкий написав заяву про звільнення. 

6.      Депутат Волинської облради комуніст Петро Бущик заявив про відмову від депутатського мандату. Нагадаємо, що раніше про складення повноважень депутатів оголосили обранці обласної громади, екс-регіонали Віталій Карпюк та Тамара Ковальчук. Проміжні вибори до Волинської облради на двох округах: №11 у Ковельському та №18 у Любешівському районах, відбудуться разом із президентськими - 25 травня.

7.      Представники громадських середовищ Луцького Майдану вимагають у влади прозорої кадрової політики та пропонують ключові призначення обговорювати під час громадських слухань. На спільній нараді представників "Громадського сектору", "Правого сектору", "Самооборони" та "Автомайдану" було прийнято рішення про розробку та лобіювання нових механізмів впливу громади на діяльність влади. Це стосується і кадрової політики, яка, на думку громадських активістів, повинна проводитись на принципах відкритості, публічності та фахової конкурентності.

8.      20 березня за ініціативою громадських середовищ Луцького Майдану були проведені громадські слухання щодо переформатування складу виконавчого комітету Луцької міської ради. Слухання відбулися в сесійному залі ради за участю міського голови, депутатів міськради, журналістів та представників громадськості. Ключові вимоги громадських активістів - вивести із складу виконкому найбільших прогульників та ввести представників громадськості. Міський голова частково погодився на ці пропозиції.

9.      Виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов прийняв рішення звільнити всіх голів райдержадміністрацій на Волині.

10.  Від 21 березня луцький осередок ВО «Свобода» очолює Микола Федік.

11.  Російська община Волинської області припинила своє існування. Про це заявила колишня очільниця Російської общини Волинської області Тетяна Дементьєва. За її словами, таке рішення прийняли в знак протесту проти розколу держави.

 

Підготовлено експертами ЛМГО «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу» з метою якісного інформування політично свідомої громадськості про ключові політичні події держави, області та міста. При підготовці даного матеріалу використовувалась інформація всеукраїнських та місцевих друкованих і електронних засобів масової інформації (pravda.com.ua, unian.net, interfax.ua, volynnews.com, pravda.lutsk.ua, vip.volyn.ua, zik.ua, p-p.com.ua, volynpost.com, volyn.com.ua), офіційних інтернет сайтів органів державної влади та місцевого самоврядування (voladm.gov.ua, volynrada.gov.ua, lutsk.ua).